Інформація для батьків

Права і обов'язки батьків

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

Про загальну середню освіту

Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

 1. Батьки або особи, якіїхзамінюють, мають право:

вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;

приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх  закладів;

звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

захищати законні інтереси дітей.

2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;

виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

3. У разі, якщо батьки або особи, які їхзамінюють, в супереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.

7.4. Права та обов’язки батьків і дітей за законодавством України

Поняття «дитина» («діти») вживається в двох значеннях. По-перше, це громадяни, які не досягли певного віку: правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (18 років). До досягнення нею 14 років дитина вважається малолітньою. У віці від 14 до 18 років дитина є неповнолітньою. По-друге, діти — це особи, які походять від інших осіб (своїх батьків) та є їхніми родичами першого ступеня по прямій нисхідній лінії (найближчий ступінь родства).        Взаємні права та обов’язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей від них, посвідченому у встановленому законом порядку. Таке посвідчення оформлюється: реєстрацією народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану за заявою будь-кого з батьків чи близьких, родичів, якщо дитина народжується у шлюбі; на основі добровільного визнання батьківства дитини батьком, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини; на основі встановлення батьківства судом, якщо батьки не перебувають у шлюбі, а батько заперечує батьківство.      Мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони (чи перебували раніше) у шлюбі та чи проживають разом з дитиною. Діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи були їхні батьки у шлюбі між собою.      Батьки зобов’язані передусім забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я та не пізніше одного місяця з дня народження дитини зареєструвати її народження в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Вони повинні визначити дитині прізвище, ім’я та по батькові. Прізвище дитини встановлюється за прізвищем батьків, а якщо прізвища батьків різні, то за їхньою згодою; за загальним правилом дитині може бути дано не більше двох імен.       На батьків покладається обов’язок виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Усі питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь в її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. А той з батьків, з яким проживає дитина, не вправі перешкоджати іншому спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.       Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків, у віці від 10 років — за спільною згодою батьків та самої дитини, а після досягнення 14 рокiв — нею самою.         Захист прав та інтересів неповнолітніх дітей покладається на їх батьків, які діють без спеціальних на те повноважень. У разі одруження неповнолітні набувають дієздатності в повному обсязі і з моменту одруження здійснюють захист своїх прав самостійно.        Батьки зобов’язані поважати дитину. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дітей. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.       Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї, звертатися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а після досягнення 14 років — безпосередньо до суду.        Якщо мати чи батько неналежно виконують чи зловживають своїми батьківськими правами, вони можуть бути позбавлені цих прав. Позбавити батьківських прав може суд за наявності однієї з таких підстав: батьки не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; батьки є хронiчними алкоголiками або наркоманами; вони вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.         Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд обов’язково перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, й постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.         Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена або якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.         Діти можуть мати майно на праві особистої приватної власності. Батьки не мають права на це майно, так само як і діти не мають права на майно батьків. Батьки управляють майном малолітньої дитини в її інтересах без спеціального на те повноваження. При цьому вони зобов’язані вислухати думку дитини щодо способів управління її майном. Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо) також є власністю дитини.         Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій або натуральній формі. Той з батьків, який відмовляється надавати утримання на неповнолітню дитину, може бути зобов’язаний судом до сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальний стан дитини і платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних членів сім’ї, а також інші обставини, що мають істотне значення.          Частка заробітку (доходу) матері чи батька, яка стягуватиметься як аліменти на дитину, визначається судом. Розмір аліментів для однієї дитини за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Батьки можуть укласти договір про сплату аліментів для дитини, в якому визначити розмір та строки виплати. Такий договір має бути укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений.        Якщо діти після досягнення повноліття продовжують навчання i у зв’язку з цим потребують матерiальної допомоги, батьки зобов’язанi утримувати їх до досягнення 23 років, якщо вони в змозі надавати таку матеріальну допомогу. У разi припинення навчання припиняється й право на утримання.       Батьки, якщо вони спроможні, зобов’язанi утримувати і своїх повнолiтнiх непрацездатних дітей, якi потребують матерiальної допомоги.        Повнолітні працездатні діти зобов’язанi утримувати батьків, якi є непрацездатними i потребують матерiальної допомоги. Окрім того, діти зобов’язанi брати участь у додаткових витратах на батькiв, спричинених важкою хворобою, iнвалiднiстю або немiчнiстю. Якщо ж мати або батько були позбавленi батькiвських прав, i цi права не були поновлені, або якщо буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків, то на дітей не може бути покладений обов’язок щодо їх утримання.

Сімейне право

§ 2. Права та обов'язки батьків по вихованню та розвитку дитини Турбота про підростаюче покоління хвилює не тільки громадськість нашої держави, але й весь світ. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці згідно із законом України від 26 квітня 2001 р. "Про охорону дитинства" (ст. 12). Законодавство України, а саме СК в ст. 150, визначає, що батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, зобов'язані поважати дитину, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування про неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Оскільки батьківські права є правами на виховання дитини, вони надаються батькам до досягнення дитиною повноліття, після чого припиняються. Батьки не можуть передавати будь-кому ці права або відмовлятися від них, але мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. При неналежному виконанні батьками (одним із них) обов'язку по вихованню дітей або зловживанні батьківськими правами дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Вона має право звертатися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має також право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо До суду, якщо вона досягла 14-річного віку. Законодавчо встановлений принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей, і жоден із них не має будь-яких переваг. Питання щодо виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не заважає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим із них, хто проживає окремо від дитини. Той із батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо). Згідно зі ст. 154 СК України батьки мають право на самозахист дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як законні представники без спеціальних на те повноважень. Вони мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом. Неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні, й можуть їх здійснювати самостійно, а по досягненні неповнолітніми батьками чотирнадцяти років мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. Неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу. На органи опіки і піклування покладено вирішення спорів щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Так, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших питань, що мають істотне значення для справи. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від неї. Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий із батьків має право на звернення до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це стосується інтересів дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. За заявою заінтересованої особи суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області 

до жителів Дніпропетровщини щодо заходів безпеки на водних об’єктах

        На  весняно-літній купальний сезон (з травня по вересень) припадає більшість нещасних випадків на воді (до 74% від їх загальної кількості). Головними обставинами трагедій було купання у невідомих та необладнаних для цього місцях, перебуванням відпочивальників чи рибалок у нетверезому стані, діти гинули переважно через відсутність нагляду з боку дорослих, влаштовуючи небезпечні ігри на воді.

         Як уникнути подібних нещасть? Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості випадків тонуть люди, що добре вміють плавати і самовпевнено запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води, коли починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягти на себе ступню за великий палець.

         Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

        Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

          Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води зі швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах. Купаючись на «дикому» пляжі чи у незнайомому місці, не пірнайте з берега, гірки, дерева. У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби. Особливо слідкуйте за дітьми - їхня поведінка у воді не передбачувана. До плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів. Утримуйтеся від далеких запливів, бо переохолодження – головна причина трагічних випадків.

        На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кіс, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти. Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при падінні. Можна і впасти на мокрому та слизькому камені, коли тільки входиш у воду.

На морі треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки! Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

        Якщо під час прогулянки човном ваш плавзасіб перевернувся, головне - не розгубитися, човен ще певний час тримається на воді, отже, треба зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за нього, намагаючись штовхати до берега. Потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинувся, в жодному разі не можна заплющувати очі. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, а потім іншого, допомогти вплав одночасно кільком людям неможливо. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він мусить уміти керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

Дотримуйтесь цих нескладних правил – і будете у безпеці!

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ

     Планета - наш спільний дім, подібна живому організму, де лісовим насадженням відводиться роль «легенів». Аби нам з вами дихалося вільно, треба берегти ліси від знищення. Насамперед, вогнем.

Однак набагато більшою втратою є даремна праця сотень людських рук, які ростили й висаджували саджанці, доглядали за ними. Щоб відновити ліси, які спопелило полум'ям, знадобляться десятки років.

Попереду травневі свята, коли за гарної погоди люди звично потягнуться на пікніки у ліси й лісосмуги, на береги водойомів, у передмістя – на дачні ділянки. У цей період щороку різко збільшується кількість пожеж у лісостеповій зоні, загорянь торішнього сухостою довкола дачних кооперативів, у приватному секторі, біля доріг. Затим розпочнеться сезон масового відпочинку людей – канікул та відпусток, коли тисячі людей перемістяться з міст та селищ у зелену зону, що теж посилить пожежну загрозу лісам.

Аби уникнути подібного, слід пам'ятати, що розкладати вогнища й застосовувати відкритий вогонь у лісі забороняється. За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спалахнуло велике полум'я, особливо у хвойному лісі. Забороняється розпалювати багаття на торфовищах, поблизу копиць сіна, скирт соломи. Пожежну небезпеку становлять і старі пні та сушняк.

Якщо вогнище вкрай необхідне, його можна розкладати на вологій галявині, подалі від насаджень (25 м – до листяних порід, 50 м – до хвойних), на піщаному або каменистому ґрунті. Доцільно оточити його камінням, очистити від верхнього шару ґрунту. Після закінчення горіння вогнище слід залити водою й засипати піском.

Слід дуже уважно наглядати за дітьми, адже, користуючись свободою, вони можуть підпалити чагарник чи сушняк. Їхні пустощі з вогнем – дуже небезпечні.

Якщо в лісі виникла пожежа, слід обов'язково сповістити про неї – лісову охорону та пожежно-рятувальну службу за телефоном 101. По змозі необхідно приступити до гасіння вогню підручними засобами – гіллям, землею, цупкою тканиною тощо. Але великої пожежі треба остерігатися – здолати її під силу лише фахівцям, озброєним технікою та спецобладнанням. Виходити із зони пожежі треба в навітряний бік, перпендикулярно до краю пожежі, просіками, дорогами, галявинами, узбережжям струмків та річок. При сильному задимленні рот і ніс слід прикривати зволоженою ватно-марлевою пов'язкою, рушником, частиною одягу.

Протипожежні заходи в лісі нескладні й зовсім не потребують матеріальних затрат. Лише обережного дбайливого ставлення, розуміння серйозності можливих наслідків.

Не будьте байдужими до оточуючого нас світу й до того, що діється у ньому. Спалити ліс може найменша жарина – щоб його відновити, потрібні роки й титанічні зусилля багатьох людей. Тільки дбайливе, господарське ставлення до зелених «легенів» планети дозволить вільно, на груди дихати свіжим повітрям і нам, і нашим дітям, радіти затінку й красі лісів та парків, жити в квітучому світі, а не серед пустелі.

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ

      Характерною особливістю сучасного житла є наявність горючих матеріалів у вигляді меблів, килимів, книжок, одягу, іграшок, побутових приладів, які мають пластмасові корпуси та деталі, предметів побутової хімії, паперу.

Усе це створює підвищену пожежну небезпеку особливо при порушенні людьми вимог правил пожежної безпеки. Про це свідчить аналіз причин пожеж, що відбуваються. Зокрема, найбільш поширеними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем (у тому числі при палінні) порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання, електронагрівальних і газових приладів, пічного опалювання, дитячі витівки з сірниками.

За статистикою, понад 80% пожеж виникає в житлових будинках і квартирах громадян. Нерідко відбуваються вони у той момент, коли самі мешканці знаходяться удома. Проте, через невмілі дії людей саме в початковій стадії пожежі, вогонь і постійно супроводжуючий його густий їдкий дим, швидко набирають силу і за лічені хвилини знищують накопичене роками майно, домашні речі, а люди в цих екстремальних умовах отримують отруєння чадним газом і сильні опіки.

Саме тому елементарні правила пожежної безпеки в побуті важливо знати кожному громадянинові.

ПРО ЩО ПОТРІБНО ПАМ'ЯТАТИ ЗАВЖДИ

• недбало кинуті непогашений сірник або недопалок можуть призвести до пожежі;
• не можна перевантажувати електромережу одночасним включенням великої кількості електроприладів в одну електророзетку;
• ні в якому разі не застосовувати замість запобіжників заводського виготовлення саморобні, що називаються в народі "жучки"; 
• електронагрівальні прилади - праски, чайники, самовари, плитки та інші - слід встановлювати на підставках, що не згорають, а йдучи з будинку не забувати їх вимикати;
• недотримання правил пожежної безпеки при користуванні печами призводить до пожеж з тяжкими наслідками;
• виконуючи фарбувальні роботи, потрібно ретельно провітрювати приміщення, не запалювати сірники і не палити;

Дорослі! Надійно ховайте від малюків сірники, запальнички, не доручайте дітям стежити за включеними в мережу електричними або засвіченими гасовими і газовими приладами, печами. Дітей дошкільного і молодшого шкільного віку не залишайте в закритих приміщеннях без догляду дорослих.

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ

ВИКОРИСТАННЯ ГАЗОВИХ ПРИЛАДІВ В ПОБУТІ

      Переобладнання печей під газове паливо і експлуатацію газового устаткування слід проводити відповідно до Правил безпеки в газовому господарстві. Забороняється підключати газові опалювальні прилади до вентиляційних систем, розміщувати балони з газом в підвальних і цокольних приміщеннях.

Забороняється користуватися несправними газовими приладами, залишати незакритими крани газових приладів і газопроводів, встановлювати кухонні меблі та інші предмети, що згорають, ближче 20 см від газових приладів. У разі появи запаху газу в приміщенні, слід негайно припинити його подачу і викликати аварійну або ремонтну службу. До усунення несправності забороняється в приміщенні запалювати сірники, палити, застосовувати відкритий вогонь, включати і вимикати електроприлади.

Пам'ятайте! Пожежі, що виникають із-за неправильної експлуатації портативних газових плит, газових колонок та інших побутових газових приладів в приміщеннях, що не мають достатньої вентиляції, можуть призвести до вибуху газоповітряної суміші.

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ

ПОЖЕЖНА НЕБЕЗПЕКА ТОВАРІВ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

     Товари побутової хімії представляють підвищену пожежну небезпеку. Багато з них міститися в аерозольній упаковці, тому легкозаймисті і горючі склади знаходяться під тиском, що значно підвищує небезпеку займання.

З такими речовинами слід поводитися дуже обережно: товари побутової хімії легко запалюються від відкритого вогню, нагріву газової плити, печі, а також від цигарки і навіть іскор, які утворюються при включенні електричних вимикачів.

Часто пожежі відбуваються в результаті підігрівання мастики для натирки лінолеуму і паркету на нагрівальних приладах.

При використанні в квартирі нітрофарби, лаків, емалей необхідно ретельно провітрювати приміщення. До закінчення провітрювання забороняється запалювати вогонь, палити, користуватися вимикачами або розетками.

Забороняється застосовувати легкозаймисті рідини для прання одягу і миття полів. Навіть якщо при цьому не користуватися вогнем, при пранні накопичуються заряди статичної електрики, виникає іскра і відбувається спалах парів легкозаймистих або горючих рідин і пожежа.

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ

ЩОБ НА КУХНІ НЕ СТАЛАСЯ ПОЖЕЖА

• готуйте їжу самі, не довіряючи цю справу дітям;
• під час приготування страв підв'язуйте довге волосся ззаду;
• якщо коло плити (печі) є вікно, переконайтеся, що фіранки надійно прив'язані (закріплені) й не можуть під дією вітру потрапити на вогонь;
• щоб не впасти на плиту, перевірте, чи не слизька біля неї підлога;
• обов'язково наглядайте за приготуванням та розігріванням їжі на кухні;
• якщо необхідно вийти з кухні, вимкніть усі джерела високої температури;
• працюючи над плитою, не користуйтесь одягом із довгими широкими рукавами: вони можуть зайнятися;
• не наближайтеся до ввімкненої плити в халатах та іншому одязі, який швидко спалахує;
• не тримайте поряд із плитою пластиковий посуд, рушники, інші речі з горючих матеріалів;
• ніколи не гасіть палаючий жир (олію) водою;
• не розігрівайте мастику на відкритому вогні.

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ

ЩО СЛІД РОБИТИ ПРИ ПОЖЕЖІ

   У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожен громадянин зобов'язаний:

• негайно повідомити службу порятунку по телефону 101. При цьому необхідно назвати адресу об'єкту, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, ситуацію на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище і номер телефону, з якого був зроблений дзвінок;
• про пожежу необхідно негайно повідомити сусідів (у нічний час обов'язково розбудити їх);
• вжити (по можливості) заходи щодо евакуації людей, порятунку хворих, людей похилого віку і дітей, які знаходяться в приміщенні, що горить;
• приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння (вогнегасники, цупка зволожена тканина, вода з внутрішніх пожежних кранів на сходах);
• знеструмити електромережу у квартирі, щоб уникнути ураження електричним струмом;
• забезпечити зустріч пожежно-рятувальних автомобілів, що прибувають.

ЩО НЕ СЛІД РОБИТИ ПРИ ПОЖЕЖІ

• боротися з полум'ям самостійно, не викликаючи рятувальників (якщо ви не впоралися з вогнем за декілька секунд, його поширення призведе до масштабної пожежі);
• намагатися вийти через задимлений коридор або сходи (дим дуже токсичний, гарячі гази можуть обпалити легені);
• спускатися по водостічних трубах і стояках за допомогою простирадл і мотузок (падіння майже завжди неминуче);
• стрибати з вікна і з балкона;
• забувати, що перший ворог для вас не вогонь, а дим, який сліпить і душить;
• при сильному задимленні сусіднього приміщення не рекомендується відкривати двері, щоб уникнути попадання диму.

Майже кожній пожежі можна запобігти!

Для цього слід обов'язково обговорити в сім'ї не тільки заходи щодо запобігання пожежі, а й порядок дій у разі її виникнення: спосіб виклику пожежно-рятувального підрозділу, гасіння пожежі в початковій стадії, безпечні маршрути виходу з приміщення.

Головне  управління

ДСНС у Дніпропетровській області