Воспитательная работа
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ АПОСТОЛІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
АПОСТОЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 4
ДОПОВІДЬ
«Громадянська освіта – шлях до формування свідомості підростаючого покоління».
Підготувала
Шмигіна Наталія Леонідівна,
заступник директора з виховної роботи,
спеціаліст І категорії
22 листопада
2011 рік
Найвищою цінністю на Землі є людина. Виховання людини, формування особистості є невід’ємною складовою ідеології і культури суспільства. Розбудова української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання – виховання справжнього патріота рідної землі із сформованою громадянською компетентністю.
Сучасна молодь потребує готовності до життя у відкритому європейському суспільстві, соціальної активності, громадянської компетентності, усвідомлення своєї ролі у житті, впевненості в тому, що вона може позитивно впливати на зміни у соціумі.
Досвід громадянського становлення учні мають отримати у школі. Перш за все через розвиток демократичної культури, засвоєння принципів толерантності, формування необхідних громадянських та соціальних компетентностей, засвоєння політико-правових і соціально-економічних знань. Випускник школи має бути готовим до життя у відкритому Європейському просторі.
Як же виховати справжнього громадянина нашої країни? Яку виховну модель створити для формування в учнів ключових компетентностей, щоб вона могла реалізуватись через різні форми освітніх та виховних заходів? Тільки через формування демократичного світогляду, здорового способу життя, через відродження національних традицій, пропаганду духовних надбань народу, через заходи, які спрямовані на зміцнення української родини та виховання любові до рідної землі. З метою реалізації цих ідей педагогічний колектив школи працює над створенням безперервної системи громадянського виховання.
Остаточне закріплення в науковій сфері терміну «громадянське виховання» відбулося в останнє століття, проте відповідний досвід у навчанні та вихованні підростаючого покоління був закладений з давніх часів історії людства.
В сучасному «освітньому просторі» «Громадянське виховання» – це процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною.
У «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності» зазначено, що громадянська освіта займає важливе місце в становленні особистості і визначається як навчання, спрямоване на формування знань про права й обов’язки людини.
Сьогодні громадянська освіта визначається Радою Європи як:
- комплекс заходів і дій, що ставлять на меті навчити молодь та дорослих брати активну участь у демократичному житті шляхом усвідомлення та використання своїх прав і обов’язків;
- навчання людей того, як жити за умов сучасної держави, як дотримуватись її законів, як бути громадянином демократичного суспільства;
- система навчально-виховних заходів спрямованих на формування громадянськості як інтегративної якості особистості, котра усвідомлює свої права й обов’язки щодо суспільства і держави, набуття нею індивідуального досвіду активних та відповідальних дій у демократичному суспільстві.
Інтеграція громадянської освіти у навчально-виховний процес дозволяє виділити та підсилити одну з функцій громадянського виховання, а саме – освітню.
Концепцією громадянської освіти у школах України визначено мету громадянської освіти – створення умов для формування особистості громадянина, якому притаманні усвідомлення цінності свободи, права людини, відповідальність, готовність до компетентної участі у громадському житті.
Висвітлено пріоритетні завдання громадянської освіти:
- політико-правові - вивчення правової законодавчої бази, формування демократичної громадянської позиції, правової відповідальності;
- культурологічні - оволодіння вітчизняною та світовою історичною і культурологічною спадщиною;
- соціальні - формування мотивації соціальної поведінки особистості;
- економічні - розуміння суті ринкових відносин, формування професійної практики, економічних навичок.
Визначено основні принципи реалізації громадянської освіти:
- гуманізму – пріоритетність ідей і прав свободи людини; творчий розвиток особистості; виховання людської гідності;
- демократичності – навички соціальної взаємодії, набуття позитивного досвіду соціальних дій;
- міждисциплінарності – навчання громадськості у процесі вивчення різних предметів;
- полікультурності – наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини;
- культуровідповідності – урахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального контексту;
- плюралізму – виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної та расової різноманітності.
Розроблено основні форми реалізації громадянської освіти, а саме:
- запровадження окремих навчальних курсів та дисциплін;
- інтегрування елементів громадянської освіти у зміст сучасних шкільних предметів;
- організація позакласної та позашкільної діяльності в напрямі формування демократичних цінностей школяра;
- демократизація шкільного життя, впровадження системи шкільного та учнівського самоврядування.
Громадянська освіта – це ще й важливий фактор формування громадянської культури особистості, складовими якої є.
- громадянська освіченість;
- компетентність;
- досвід участі у суспільному житті;
- громадянська зрілість особистості;
- духовно-моральні якості;
- ціннісні орієнтації;
- світоглядно-психологічні характеристики особи.
Оволодіння системою знань з громадянської освіти сприяє формуванню світоглядних орієнтацій особистості, виробленню власної філософії життєдіяльності в політико-правовій, соціальній, економічній та культурній сферах суспільного життя.
Політико – правова сфера – це знання про:
- права людини, механізм їх захисту;
- усвідомлення особистості як громадянина і патріота України;
- реалізація права на участь у виборах та інших формах демократії.
Соціальна сфера:
- зміст соціальної поведінки особистості;
- способи розв’язання конфліктних ситуацій;
- толерантність;
- ефективні форми участі та взаємодії у громадських об’єднаннях.
Культурна сфера:
- культурна спадщина українського народу;
- вільне володіння українською мовою;
- інформаційна і комп’ютерна грамотність;
- зацікавлене ставлення до культур інших народів.
Економічна сфера:
- фінансова, податкова, бюджетна система держави;
- рушійні сили економічного розвитку;
- економічні права;
- професійна етика у стосунках.
Громадянська освіта чітко підпорядковується ідеї громадянського виховання.
Аналіз співвідношень понять громадянської освіти та громадянського виховання, порівняння та співставлення їхньої мети дозволяє стверджувати, що вони спрямовані й консолідовані на досягнення однієї і тієї ж мети – формування особистості громадянина і виступають як засоби її досягнення. При цьому громадянська освіта й громадянське виховання є такими, що відображають взаємопов’язані та взаємозалежні види соціально – практичної діяльності, перший з яких реалізується переважно впродовж навчання, а другий – під час здійснення виховної, у тому числі й суспільно-корисної діяльності. Причому громадянське виховання за своїм змістом передбачає формування не тільки національної, а й загальнолюдської, планетарної свідомості. А громадянська освіта переважно спрямовує розвиток особистості на засвоєння необхідних знань і вмінь для життя людини в умовах демократії, в межах конкретного суспільства.
Так, наприклад, у «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності» зазначено, що в змісті громадянського виховання особистості належне місце займають такі складові:
- патріотизм – почуття любові до народу, України, готовність до захисту української держави;
- правосвідомість – усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків;
- національна самосвідомість – віра в духовні сили своєї нації, її майбутнє, осмислення моральних та культурних цінностей, історії, звичаїв, обрядів, символіки;
- планетарна свідомість – повага до прав, інтересів, цінностей усіх народів;
- культура міжетичних відносин – реалізація взаємозалежних інтересів на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру, толерантності;
- громадянська зрілість – бережливе ставлення до природи, відповідальність за збереження і примноження природних багатств;
- моральність – єдність національних і загальнолюдських цінностей: добробут, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність;
- працьовитість – готовність до соціальної творчості як умови соціальної адаптації.
А у зміст громадянської освіти згідно «Концепції громадянської освіти в Україні» включені:
- культурологічні знання – культура між людських відносин;
